З нагоди 265-річчя від дня народження шотландського фольклориста, поета напрямку романтизму Роберта Бернса (1759-1796) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує до огляду зацікавленому користувачеві книжкову виставку фондових видань його писемної спадщини: поем, есе, поезій, серед яких вірш «Чесна бідність» займає особливе місце.

Ще на початку свого творчого шляху, у 1788 році Роберт Бернс відкрив для себе поезію Роберта Ферґюсона і зрозумів, що шотландська мова зовсім не варварський і відмираючий діалект, що вона може передати будь-який поетичний відтінок — від солоної сатири до ліричних захоплень. Він розвинув традиції Роберта Ферґюсона, особливо у жанрі афористичної епіграми. До 1785 року Роберт Бернс уже надбав популярність як автор яскравих дружніх послань, драматичних монологів і сатир. Перед цим у 1785 році Роберт Бернс закохався у Джин Армор (1765-1834), доньку мохлінського підрядника Дж. Армора, якій власноруч видав письмове «зобов'язання» — документ, який засвідчував по шотландському праву фактичний, хоча й незаконний шлюб. Проте репутація у Бернса була такою поганою, що Армор порвав «зобов'язання» у квітні 1786 року і відмовився прийняти поета в зяті.

До 130-го ювілею від дня народження класика польської літератури Ярослава Івашкевича (1894–1980) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) презентує книжкову експозицію його творів і критичних матеріалів «Буремність життя і лад митця». Він прожив довге життя. Народився у Кальнику на Вінниччині в родині колишнього учасника польського Січневого повстання 1863 року Болєслава Івашкевича, навчався у Єлисаветградській чоловічій класичній гімназії, відвідував музичну школу Густава Нейгауза. У архіві Польського радіо є невеличкі записи спогадів Я. Івашкевича, які він сам озвучив 1959 року. Митець розповідав, зокрема, про місця раннього дитинства, згадуючи кургани (наприклад, Сорочу Могилу) та сліпих лірників. Єлисаветградське дитинство закінчилося з переїздом до Києва.

З 1908 року підліток Ярослав робив регулярні щоденникові записи. Перший том виданих через багато років «Щоденників» присвячений Києву. У ньому знаходимо роздуми майбутнього поета, засмученого від’їздом сестри Гелени після Великодня 1911 року: настрої того дня відібилися у вірші «До Дніпра», досить авангардному як на той час — без великих літер і розділових знаків, — позначеному темою повернення до України, яка супроводжувала поета все життя.

10 років тому був Майдан... Тоді серед українців ходив анекдот: «Якщо в кав’ярню в Києві вривався смердючий від диму, брудний чоловік, то всі знали, що у цієї людини мінімум дві вищі освіти і він знає щонайменше три мови».

На Майдан вийшла чи не найкраща частина українського суспільства, люди були різними, але їх об’єднувало одне – остогидло миритись з перетворенням України на одну з колоній росії. На той момент ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап, і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні, – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а за духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які в Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали небезпечними.

До 530-ої річниці від дня народження французького католицького священика, лікаря, ботаніка, письменника Франсуа Рабле (1494-1553), відомого своїм сатиричним романом «Гаргантюа та Пантагрюель» абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка (Львів, вул. Мулярська, 2а. Тел.: 255-36-27) знайомить користувачів з його творчим спадком і критичними матеріалами про письменника.

Сатирично-філософський роман «Гаргантюа та Пантагрюель» складається із п'яти частин. Рабле працював над ним понад 20 років. Фольклорний персонаж Гаргантюа та його пригоди були відомі з французьких народних переказів починаючи з XV сторіччя. У 1532 році в Ліоні було видано збірку народних оповідок про пригоди Гаргантюа. Того ж року вийшла друком і перша частина роману Рабле. Це видання, як і наступні, було одразу заборонене Сорбонною.