1 квітня до Дня бібліографії у відділі наукової інформації та бібліографії відбувся захід «Краєзнавство – наш пріоритет», у якому взяли участь студенти другого курсу факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка.

Завідувач відділу І. Зінченко розповіла про основні засади краєзнавчої роботи. Презентувала розгорнуту книжкову виставку «Історія краю – історія нескорених», бібліографічні покажчики, які присвячені нашим краянам – учасникам національно-визвольних змагань ХХ ст., героям Майдану, АТО/ООС, Героям російсько-української війни, та інші краєзнавчі видання. Провідний бібліограф М. Гема ознайомила зі структурою ЗКК (зведеного краєзнавчого каталогу) та пошуку документів у ньому. Провідний бібліограф О. Григорчук провела майстер-клас з надання віртуальних довідок та пошуку літератури через електронну базу даних бібліотеки. Студенти отримали початкові практичні знання з організації краєзнавчої роботи відділу наукової інформації та бібліографії нашої книгозбірні.

У всьому світі відзначається 1 квітня свято, яке називається «День сміху або День дурня». У це свято прийнято жартувати над близькими. А різні компанії влаштовують розіграші та публікують неправдиві кумедні новини. Девіз цього дня: «Нікому не вір!». Це свято має кілька версій походження, зокрема одна з них пов'язана зі святкуванням весняного рівнодення у Стародавньому Римі.

Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пропонує посміхнутися, гортаючи фондові видання мовами світу різноманітних веселих історій, кумедних життєвих випадків, анекдотів, жартів, класичних комедій, фантастичних вигадок, нісенітниць, пародій, фейлетонів, а також збірки, повісті, вибрані твори світових авторів дитячої та дорослої художньої літератури, серед яких Ярослав Гашек, Оскар Вільде, Вацлав Цибуля, Уільям Шекспір, Стефан Вєхєцкі Вєх, Габріеля Запольська, Бен Джонсон, Славомір Мрожек, Корнель Макушинський, Уільям Теккерей, Міколай Рей, Юліан Нємцевич, Джонатан Свіфт, Остап Вишня (у перекладах) і багато інших.

Останнього березневого понеділка в бібліотеці, крім екскурсоводів, побувала й група військових, яких заінтригувала лекція І. СВАРНИКА про Героя Радянського Союзу Кузнєцова. Його могила на Пагорбі Слави й досі викликає нездоровий інтерес у москалів.

Історик спробував спростувати численні вигадки й помилки, які досі супроводжують цю суперечливу постать. Зокрема, в сучасній українській історичній енциклопедії помітний вплив радянських і російських творів. Досі не до кінця зрозуміле походження «героя»: він народився 1911 р. в с. Зирянка в заможній селянській старообрядській родині. Німецьку він буцімто освоїв завдяки вчительці й іншим знайомим. Насправді родина, очевидно, була німецькою (про це може свідчити псевдо «Колоніст»). Освіти у 2 технікумах здобути не встиг, був виключений, засуджений за «службову недбалість» і завербований спецслужбами (1932). Працював у різних установах, в т. ч. на Свердловському машинобудівному з-ді. Очевидно, допоміг викрити багато «ворогів», бо 1939 був переведений у контррозвідку центрального апарату НКВС (псевдо «Пух»).