11 грудня у відділі мистецької літератури відбулась музична феєрія «Зимові свята вже в дорозі» за участю учнів Львівського державного музичного ліцею ім. С. Крушельницької та Львівської школи мистецтв № 10 (клас камерного ансамблю Наталії Рішко, Лідії Матвіїв, клас квартету Андріана Сковронського, клас скрипки Мирослави Ліщук, концертмейстер Галина Хромець). Завідувач відділу Надія Письменна представила книжково-ілюстративну виставку «Прибула до нас сама чародійниця-зима».

11 грудня в ЛОУНБ зібралися на наукову конференцію «ТВОРЦІ НЕЗАЛЕЖНОЇ НАУКИ» вчені з п’яти установ – Центрального державного історичного архіву України у Львові, Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки та Археографічної комісії НТШ, аби вислухати доповіді й обмінятися думками щодо перспектив розвитку науки в Україні й України як держави. Останню творили своєю працею вчені НТШ – М. Грушевський, І. Пулюй, І. Крип’якевич, С. Рудницький, С. Томашівський, Є. Вертипорох та сотні інших.

Вітаючи присутніх, директор бібліотеки, а водночас голова Археографічної комісії НТШ Іван СВАРНИК підкреслив, що саме цього дня 150 років тому Галицьке намісництво затвердило перший статут Літературно-наукового товариства ім. Шевченка, що мало на меті «вспомагати розвою руської (малоруської) словесності». Фундаторами нового товариства були свідомі українці з Наддніпрянщини й Галичини. 1892 р. товариство реорганізувалося на суто наукове й поступово перетворилося на поважну інституцію, провідники якої – Ю. Целевич, О. Барвінський, М. Грушевський, І. Франко, М. Гнатюк та ін. заклали тричленну структуру товариства, започаткували систематичне видання наукових «Записок», серійних видань, збірників, «Хроніки» та ін. Членами НТШ стали знані українські й зарубіжні науковці, а товариство перетворилося на неформальну Академію Наук.

8 грудня у відділі мистецької літератури відбувся майстер-клас з виготовлення різдвяних прикрас за участю соціальної групи Львівського міського територіального центру під керівництвом Юлії Клим. Як ви думаєте, коли ж найкраще готувати подарунки до Нового року? Безпосередньо перед самим святом? Чи правильно занурюватися з головою, бігати магазинами або шукати цілими днями і ночами щось в інтернеті? Багато хто навіть не підозрює, що є безліч простих і невигадливих ідей, як зробити новорічні прикраси та ялинкові іграшки з підручних матеріалів. Єдине, що треба докупити (якщо у вас цього ще немає) – термоклей або клей-пістолет. Цей інструмент – незамінний помічник для всіх, хто займається творчістю і рукоділлям, чарівна паличка при створенні будь-якого декору. Дизайнерські штучки для декору ваблять, але і ціни на них іноді захмарні. Чому б не спробувати зробити прикраси для кімнати самим?

З нагоди 160-річчя від дня народження норвезького живописця і графіка, одного з перших представників експресіонізму, найвідомішого твором якого стала картина «Крик» Едварда Мунка (1863—1944) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка представляє книжково-альбомну експозицію його робіт у довідкових і окремих альбомних виданнях. Його творчість охоплена мотивами смерті, самотності, але при цьому і жагою до життя. Згідно з заповітом Е. Мунка, після його смерті всі його роботи, що зберігалися вдома, мали бути передані місту. Колекція, яка включала кілька тисяч мальовничих полотен, малюнків, гравюр і рукописів, склала основу для зібрання майбутнього Музею Едварда Мунка, котрий відкрився у 1963 році. До того, як у 2015 році спадок Е. Мунка перейшов у суспільне надбання, музей виступав як офіційний правовласник у питаннях, пов'язаних із комерційним використанням його картин. Велика колекція робіт (що включає найбільш відомі версії «Крика», «Мадонни» і «Хворої дівчинки») належить Національній галереї в Осло. Рибальська хатина, що належала художнику в Осгорстранні, де він довго жив і працював, зараз функціонує як будинок-музей, уся обстановка якого залишилася недоторканою із часів його життя.