3 жовтня в бібліотеці відбулося відкриття виставки документальних світлин польського фотографа Адама Касперкевича «LIBRICID» (КНИГОВБИВСТВО). Кількадесят репортерських знімків дуже виразно ілюструють трагічну ситуацічю українських бібліотек у зоні бойових дій та на визволених від окупантів територіях Київщини, Харківщини, Херсонщини.

Адам Касперкевич – фотограф-аматор. Його основний фах – юрист. Тому знищення книжкових фондів він назвав лібріцидом, за аналогією з геноцидом. За словами пана Адама, музеї, театри, філармонії, бібліотеки під час війни є такими самими стратегічними об’єктами, як і казарми, склади зброї, аеродроми й мости. Адже вони слугують стратегії виживання держави й державницької ідеї. Саме тому москалі прагнуть не просто захопити територію України, а знищити всі матеріальні прояви української культури. Поляки дуже добре розуміють українців, адже їм теж довелося боротися за свою державність і незалежність проти різних окупантів, в тому числі й російських і радянських. І дбати про збереження культурних цінностей.

«Пролетіла стрілецька пісня через усі перепони –

страху, голоду, репресій, депортацій, навіть зруйнування

стрілецьких могил – і в неушкодженому вигляді передалася

нам як пам’ять і стимул до нової боротьби за національне відродження…»

Роман ІВАНИЧУК

3 жовтня у відділі мистецької літератури відбулась музична година на тему «Повсякденне життя: на фронті та в тилу» до Міжнародного дня музики. У ній взяли участь студенти Львівського поліграфічного фахового коледжу УАД і їх керівник, викладач історії Олексій Мировський. Завідувач відділу Надія Письменна представила книжково-ілюстративну виставку «Пісенна творчість УСС». Було зосереджено увагу на таких виданнях:

Антологія стрілецької творчости [Ноти; Образотворчий матеріал; Текст]. – Червоноград: ЮЕКС, 2021. – 120 с., іл.

1356 року Львів отримав королівський привілей на маґдебурзьке право. Однак це право побутувало в місті й раніше. Адже війт Львова Бертольд Штехер мав привілей князя Лева на млин Сільський Кут, фільварок у Малих Винниках та ін. Онуки Бертольда підтвердили це в 1352 році. А ще за 50 років бурмистром Львова був Петро Штехер.

Невідомо, якими привілеями наділили місто руські князі – давні документи згоріли 1340, 1349 і 1371 рр. Руським правом, натомість, тривалий час продовжувало послуговуватись сільське населення нашого краю. Цікавим свідченням цього є архівний фонд сільського уряду села Одрехової.

Маґдебургія визначала спосіб управління містом – ним керував війт. Судочинством займалася лава з 6 осіб, членів міського патриціату – купців і цехмістрів. Згодом, за 100 років, виник іще один орган самоврядування – рада (також 6 осіб) на чолі з бурмистром. А війт надалі очолював судочинство.

Всеукраїнський день бібліотек у відділі літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка пройшов під гаслом "Книжкові шаленства", яке стало темою засідання польського розмовного клубу. Книжка з такою накою назвою вийшла в Польщі ще у 2020 році, проте ми з нею познайомилися тільки тепер. Бібліотечна тематика на зустрічі клубу була в центрі уваги учасників засідання. Говорили про найкурйозніші видання: книжки незвичних розмірів; створені з дивних матеріалів; зашифровані; літературні містифікації; книжки, які, якщо уважніше приглянутися, виявляються чимось зовсім несподіваним. Згадали найтаємничішу бібліотеку світу – Ватиканську, а також прочитали підбірку дивацьких назв книжок різних часів. З фондів Іноземної книгозбірні можна було роздивитися рідкісну книгу (наприклад, "Комічну енциклопедію" 1808 року – "Encyklopedya komiczna"), мініатюрні видання (і прочитати в одному з них свій поетичний гороскоп), книжку, яка розкладаються на кілька метрів, чи альбом, за яким легко може сховатися людина. Поговорили і про власні книжкові дивацтва, ексцентричні місця для читання, цікаві знахідки у книжках.