19 травня у великій залі бібліотеки історик Іван СВАРНИК розповів усім бажаючим про Кирила Трильовського – видатного політика, творця січово-стрілецького руху ХХ ст. Про вагу його як політика може служити такий епізод: 1 листопада 1918 Вільгельм Габсбург, перебуваючи в Чернівцях із Легіоном УСС, висловив бажання служити в українському війську. Однак Трильовський та інші політики відмовили йому, очікуючи негативної реакції Антанти (спогади о. Жака). Трильовський був членом Бойової Управи УСС і ЗУР, до якої входив як представник Селянсько-радикальної партії.

Кирило народився 6 травня 1864 р. в с. Богутині (п. Золочів) у родині священника. Вчився у гімназіях у Золочеві й Коломиї, в університетах Чернівців та Львова (юридичний ф-т). У студентські роки став членом Русько-української радикальної партії, входив до її управи. 1900 в с. Завалля Снятинського пов. організував перше пожежно-гімнастичне т-во «Січ», назва якого вказувала на козацькі традиції, а діяльність сприяла вихованню тверезості й здорового способу життя. Заснував мережу «Січей» в Галичині й Буковині, у міжвоєнну добу в Европі й Америці.

До 185-річчя від дня народження французького романіста і драматурга, автора яскравих оповідань із життя Провансу, творця знакового образу романтика і хвалька Тартарена з Тараскона Альфонса Доде (1840-1897) абонемент відділу літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка презентує книжкову експозицію мовами світу творів письменника, які принесли йому світову популярність, були написані протягом одного десятиліття (1866-1876), в наступні понад 20 років А. Доде майже щороку випускав по роману, які, хоча і не піднімалася до рівня його перших книг, але мали високі художні якості, що дозволяло відносити його до першої «п'ятірки» найбільших письменників Франції кінця XIX століття.

У 1867 році молодий письменник одружився із Жюля Аляр і почав жити виключно літературною працею. У подружжя було 3 дітей: Леон (1867-1942), Люсьєн (1878-1946), донька Едме (1886-1937).

Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели науковий семінар «Етногенез українців у науковій спадщині Омеляна Партицького».

У вступному слові завідувач відділу україніки, поет Євген Салевич висловив світоглядні думки про походження українців, про давню історію нашої нації у контексті пошанування українського ученого, мовознавця, етнографа, історика, педагога, редактора, громадського і політичного діяча, автора праць:

• Провідні идеї в письмах Тараса Шевченка,1872;

• Темні місця в «Слові о полку Ігоревім», 1883;

• Слово о полку Ігоревім. Текст з перекладом і з поясненням страроруських правил акцентових і ритмічних, 1884;

• Червоная Русь в часах предісторичних, 1863;

• Скандинавщина в давній Руси, 1887;

• Велика слов’янська держава перед двома тисячами літ, 1889;

• Гуни – предки Русинів, 1890;

• Трацка історія в традиції Слов’ян, 1891;

Старинна історія Галичини Т.1. (Від VII-го віку перед Христом до року 110 по Христі), 1894.

День вишиванки — 2025 у Львові холодний, дощовий, ніби підкреслено військовий, якийсь не подібний на справжнє весняне, сонячне свято... Але ми дотримуємось улюбленої традиції – ми у вишиванках. Відомо, що ініціатива відзначати день, присвячений вишиванці, належить студентці Чернівецького національного університету Лесі Воронюк, яку надихнув приклад одногрупника, одягнутого у вишиту сорочку. Тож, дівчина запропонувала студентам та одногрупникам вибрати один день і прийти на навчання у вишиванках. З того часу вся Україна визнає цей день як державне свято, поважаючи студентське ноу-хау.

Свято вишиванки припадає на кінець останнього весняного місяця — на теплий сезон, коли ми вже можемо зняти куртки, светри і у святковий день похизуватися ошатним народним вбранням. Свято вишиванки досить молоде, але вже встигло завоювати любов і прихильність не лише наших співвітчизників, але і закордонних цінителів національного українського одягу.