29 січня в Україні відзначається 103-тя річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час тривали перемовини між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

У відділі великого читального залу з 28 січня експонується книжкова виставка «КРУТИ – СМОЛОСКИП, ЗАПАЛЕНИЙ У НЕЗАЛЕЖНІСТЬ», на якій представлено історичні матеріали, документи, дослідження та збірники спогадів учасників крутянських подій.

У відділі мистецької літератури експонуються книжково-ілюстративні виставки:

1. З 21 січня до 5 лютого «Істинний молодомузівець» До 140-річчя від дня народження Степана Чарнецького, театрального діяча, поета (1881-1944)

Відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка вітає усіх користувачів із Новим 2021 роком і Різдвом Христовим книжковою виставкою "Магічний дух Різдва", де можна знайти інформацію про святкування Нового року та Різдва різними народами світу: обряди святкування, народні повір'я, колядки, святкові страви, нові сучасні звичаї.

“…Угодноє и приятное… чтеніе книжное и вѣданіе прежде бывших дѣяний» - так визначив мету своєї творчості Самійло Величко, козацький літописець і письменни XVІІ-ХVІІІ ст. Збірку його творів, окреслену як «Літопис», безкоштовно подарувало бібліотеці видавництво «Кліо» в особі директорки пані Віри Соловйової. Книгу підготували до друку археографи й знавці джерел Геннадій Боряк з Інституту історії НАН України (попередньо начальник Головархіву України) й Тетяна Таїрова-Яковлєва, керівник Центру вивчення історії України Санкт-Петербурзького університету. На відміну від інших козацьких літописів, твір Величка охоплює широкий хронологічний проміжок 1620-1700 рр. Автор використав чи навів повністю сотні різноманітних документів та інших джерел (зокрема хронік, літописів, щоденників), до яких мав доступ, як співробітник генерального писаря В. Кочубея і службовець Генеральної військової канцелярії в часи гетьманування І. Мазепи. Додатковим чинником підвищеного інтересу до твору є оригінальна, близька до народної, мова твору, наявність цікавого ілюстративного матеріалу (портрети гетьманів). Тому «Літопис» є незамінним джерелом до вивчення не лише української та європейської загалом історії ХVІІ століття, але й мови, літератури, просопографії та ін. Як зазначають викладачі, цінність видання посилює й те, що це перше повне видання, без пропусків і цензурних вилучень ХІХ ст.