8 лютого 2022 року у світі відзначається ДЕНЬ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ (Safer Internet Day). Сучасний світ постійно змінюється. Комп’ютери стали невід’ємною частиною нашого життя, аудиторія користувачів Всесвітньої мережі дедалі розширюється, більшість її становить молоде покоління – діти та підлітки, які повністю не усвідомлюють загрозу, що може чекати на них у віртуальному просторі.

Запрошуємо у відділ виробничої літератури на перегляд книжкової виставки «КРОКУЄМО БЕЗПЕЧНИМ ІНТЕРНЕТОМ». Книжкова виставка буде корисною для всіх користувачів бібліотеки, адже інтернет-мережа – невід’ємна частина життя сучасної людини.

30 років тому, 19 лютого 1992 р., Верховна Рада України затвердила тризуб як малий герб України. З цієї нагоди в читальній залі бібліотеки відкрилася виставка «Державні символи України». На ній представлено вибрану історіографію досліджень герба, гімну та прапора України. Передовсім це праці фахівця в галузі геральдики та вексикології, співавтора герба України, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Львівського відділення Інституту археографії та джерелознавства НАН України Андрія Гречила.

Видана масовим тиражем брошура «Національна символіка» бібліотеки журналу «Пам’ятки України», (1991, № 1) відіграла виняткову роль у розповсюдженні знань про українську символіку ще в радянський період. Брошуру відкривають три статті, опубліковані в «Пам’ятках України» впродовж 1989 р.: Богдана Якимовича «До питання про українську національну символіку» (№ 3), Андрія Гречила «Про національний прапор» (№ 4), Вадима Модзалевського та Григорія Нарбута «Про державний герб України» (№ 3), які неабияк посприяли винятковій популярності «Пам’яток України» в той час.

Привертає увагу також маловідомий текст М. Грушевського «Український герб» (Твори. Том 4, книга 1, с. 92-95), стаття Івана Сварника «Головна руська рада і українська символіка», опублікована в віснику Українського геральдичного товариства «Знак» (1998, № 16).

До 140-річчя від дня народження ірландського письменника, якого вважають одним із найвпливовіших письменників двадцятого сторіччя Джеймса Августина Алоїзія Джойса (1882-1941) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує до перегляду експозиції його фондових творів та критичних статей про нього мовами світу.

Хоча Джеймс Джойс більшу частину дорослого життя прожив за межами батьківщини, його твори просякнуті темою Ірландії: всі події відбуваються в Ірландії та більшість сюжетів пов'язана саме з нею. Центр світу, створеного Джойсом, перебуває в Дубліні та відображає його сімейне життя, події, друзів, ворогів іще зі шкільних років. Саме через це Джеймс Джойс став одним із найкосмополітичніших і водночас найлокальніших модерністів, які писали англійською. Д.Джойс значною мірою вплинув на світову культуру. Він і в наш час залишається одним із найбільш популярних англомовних прозаїків. У 1998 році видавництво Modern Library (англ.) склало список "100 кращих романів Новітньої бібліотеки". У 1999 році журнал "Time" включив письменника в список "100 героїв і кумирів XX століття", написавши, що Д.Джойс здійснив цілу революцію. Українською мовою Джеймса Джойса перекладали: Р.Доценко, Р.Скакун, Е.Гончаренко, В.Коротич, Я.Стельмах, М.Прокопович, Г.Кочур, В.Коптілов, О.Мокровольський, М.Климентьєв, Б.Превір, М.Ларченко, Я.Панко та ін.

Неперевершеному французькому комедіографу, драматургу і актору, одрму з засновників «Блискучого Театру» (L'Illustre Théâtre, 1643 рік), пізніше його провідному актору Жану-Батисту Поклену-Мольєру 400 років від дня народження! Творчість Мольєра загалом мала чималий вплив на подальший розвиток світової драматургії. Під знаком Мольєра розвивалася вся французька комедія XVIII століття, відобразила всю складність переплетіння класової боротьби, весь суперечливий процес становлення буржуазії, як «класу для себе», який входить у політичну боротьбу з дворянсько-монархічним устроєм. Комедійну техніку Мольєра (особливо його фарсів) використовували майстри розважальної буржуазної комедії-водевілю XIX століття від Пікара, Скріба і Лабіша до Мельяка, Галеві і Пальерона тощо. Одним із проявів незалежності Мольєра була його спроба довести, що комедія не тільки не нижча, але навіть «вища» за трагедію, що це основний жанр класичної поезії. П’ять комедій Мольєра переклав українською мовою Володимир Самійленко. На даній книжковій виставці представлені найвідоміші багато ілюстровані комедії Мольєра у вишуканому тогочасному дизайні солідних французьких видавництв, критичні матеріали написані відомими літературознавцями, що відтворює дух і велич його епохи. Запрошуємо до перегляду!