До 195-річчя від дня народження французького письменника, автора пригодницьких романів, одного з засновників жанру наукової фантастики Жюля Габріеля Верна (1828-1905) відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка демонструє книжкову експозицію мовами світу «Найбільш тривалі спогади не в мармурі та граніті, а в серцях людей». Насамперед тут демонструються для перегляду фоліанти рідкісних видань творів письменника, публікованих до 1900 року з комбінованими зі шкірою та матерчатими обкладинками, золотим тисненням віньєток рослинного та фрескового орнаменту та літер корінців, обкладинок, золотим і кольоровим обрізом, багато ілюстрованими відомими художниками, ілюстраторами свого часу, екслібрисами та графічними логотипами тогочасних видавництв і видавців. Вони – просто знахідка для дослідників поліграфічного мистецтва минулих сторіч. Найбільше книг письменника у фонді відділу французькою і польською мовами. Навіть є один роман польською мовою під назвою «Карпатський замок» – суміш фантастики жахів та готичного роману, написаний 1889 року, опублікований 1892 року. Згідно фабули Невицький замок (село Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області) письменник відвідав у 1892 році, про що сповіщав інформаційний плакат. І саме цей замок надихнув його на створення розповіді про чудо, містику чи справжню «нечисту силу», що нині називається просто «побутовою технікою» для мешканців Карпат XIX сторіччя. Українською мовою роман вперше вийшов у Львові 1934 року.

«Жодна приємність не заборонена, якщо не завдає якоїсь шкоди» – так стверджував англійський письменник, правник, філософ, державний діяч, лорд-канцлер (1529-1532), автор суспільно-політичного трактату «Утопія», один із основоположників утопічного соціалізму, святий Римо-католицької церкви Томас Мор (1478-1535). Така й назва книжкової експозиції у відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка до цьогорічної 545-ої річниці від його дня його народження. Книжкова виставка презентує насамперед один із найдавніших рідкісних фоліантів 1808 року «Utopia», написаний автором латинською мовою у 1516 році і перекладений у 1551 році англійською мовою британським ученим і літератором Ральфом Робінсоном (1520-1577), зі вступом, датованим 1808 роком, відомого англійського бібліографа Томаса Фрогнелла Дібдіна (1776-1847). Видання чудової поліграфії: шоколадного кольору з золотим тисненням віньєтки на обкладинці та золотим тисненням літер і рослинного орнаменту корінця, фронтиспісом, оздобленим портретом автора книги, титульною сторінкою, оформленою готичним шрифтом з екслібрисом відомого англійського друкаря і типографа Вільяма Булмера (1757-1830), графічними ілюстраціями на початку та в кінці розділів, кольоровим візерунком під мармур форзацу та обрізу книги. До уваги користувачів представлені й більш сучасні видання «Утопії», а також критичні матеріали про письменника в літературознавчих розвідках і філософських словниках народів світу.

105 років тому, 29 січня 1918 року, юні герої зробили неможливе ціною власного життя. Зі сходом сонця на Чернігівщині відбувся бій під Крутами. Сотня молодих українських хлопців зупинила більшовицьку навалу, яка насувалась на Київ, на чотири дні. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. Цей бій став одним із символів незламності українського народу за свою свободу і незалежність.

26 січня у відділі мистецької літератури відбувся перегляд книжково-ілюстративної виставки «Відданість жанру» до 120-річчя від дня народження українського композитора Юлія Мейтуса (1903-1963) за участю соціальної групи з Львівського міського територіального центру під керівництвом Юлії Клим.

Завідувач відділу мистецької літератури Надія Письменна розповіла про композитора та ознайомила з нотними й монографічними виданнями.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, народний артист України Юлій Сергійович Мейтус (1903-1997) увійшов в історію української музики насамперед як видатний оперний композитор. У його творчому доробку 17 опер, зокрема «Украдене щастя», «Вітрова донька», «Ярослав Мудрий» та інші, симфонічні, вокально-симфонічні твори (кантата «Клятва»), понад 200 романсів, балад, обробок народних пісень, музика до 50 драматичних вистав та кінофільмів.