"Малюю те, що бачу у видіннях", - автор виставки малюнків "Творець. Всесвіт. Людина. Земля вже діє" Зіновій Яворський на її відкритті учора. На перший погляд, твори виконані у дитячому стилі, та несуть філософсько-релігійний зміст. Гості події розгорнули дискусію, адже кожен інтерпретує зображення по-своєму. Виставка експонуватиметься ще деякий час, запрошуємо до оглядин.

З іменем фламандського художника Пітера Пауля Рубенса пов’язані виникнення і розвиток бароко. Художник, колекціонер, дипломат, учений, магістр мистецтв Кембрідзького університету, автор більше 500 картин, а в співавторстві це число втричі більше.

Мистецька кар’єра Рубенса розвивалася стрімко. Щедра оплата замовників дозволяла йому подорожувати по світу, займатися колекціонуванням, утримувати великий будинок в Антверпені. «У Рубенса було стільки талантів, що його вміння малювати слід віднести до самого останнього», - зауважив один із покровителів художника.

Запрошуємо у відділ мистецької літератури з 28 червня до 8 липня на перегляд книжково-ілюстративної виставки «Живописна творчість Рубенса» до 445 років від дня народження фламандського живописця (1577-1640).

Права і свободи від народження даровані кожному, і нікому не дано позбавляти цих прав чи їх порушувати. Тому найважливішим кроком людства у забезпеченні цих прав стало прийняття власних конституцій – основного державного документа, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування держави.

Для України Конституція, прийнята 28 червня 1996 року, стала символом консолідації українського народу в розбудові суверенної і незалежної, демократичної, соціальної та правової держави.

24 червня минуло 90 років від дня народження ОРЕСТА-НЕСТОРА МАЦЮКА (1932-1999) – українського історика-архівіста, видавця джерел, дослідника книгодрукування, історії паперу й фортифікацій. Орест народився у м. Трускавці в родині вчителя Ярослава Мацюка, замордованого більшовиками у червні 1941 р. Хлопчика виховували дід і баба, далі він навчався у Трускавці й Дрогобичі. Від 1949 працював колектором у Бориславській “Нафтогазрозвідці”. Згодом вступив до Львівського інституту фізкультури, звідки перевівся до Львівського сільськогосподарського інституту, економічний факультет якого закінчив 1956. Працював у Золочеві інструктором райкому комсомолу, економістом-плановиком, ентомологом. 1956 р. опублікував перші краєзнавчі розвідки, зокрема про Високий замок у Львові. 1960 переїхав до Львова на роботу в Історичному архіві (ЦДІА УРСР), де працював 39 років, аж до смерті. Спочатку боровся зі шкідниками паперу в лабораторії, потім був архіваріусом, молодшим науковим співробітником, старшим архівістом, завідував відділом, був заступником директора, врешті став директором установи.