Skip to content

ЛОУНБ : офіційний сайт : Львівська обласна універсальна наукова бібліотека

250-РІЧЧЯ ГАЛИЧИНИ
П'ятниця, 16 вересня 2022, 15:33

15 вересня 2022 року, в 250-ту річницю включення наших теренів до складу Австрійської монархії, в ЛОУНБ відбулася наукова конференція, присвячена цій події.

Відкриваючи цей науковий захід, директор бібліотеки Іван Сварник привітав учених, котрі відгукнулися на запрошення й наголосив, що австрійський період залишив помітний слід не лише у Львові, де в цей період була забудована значна частина міста, постали численні навчальні заклади, театри, лікарні, залізниця, телеграф, телефон, автомобільний і авіаційний транспорт. Вже у ХVIII ст. відбулися важливі соціально-політичні реформи, 1848 р. селяни були звільнені від панщини, українці стали активними учасниками політичного життя.

Ігор Чорновол, базуючись на останніх дослідженнях зарубіжних істориків, зокрема Вольфа, розглянув початковий етап входження західноукраїнських і частково польських земель до Австрійської імперії, зокрема ставлення Марії-Терезії до поділу Польщі й роль у останньому Каунітца. Проаналізував зміну ставлення польських політиків до нового ладу – від змов і повстань ХІХ ст. до співпраці з урядом. Особливу увагу доповідач присвятив самому поняттю Галичина – Galizien – Galicja.

Леонід Зашкільняк (ЛНУ ім. І. Франка) досить детально розглянув питання історіографії питання, яке в наш час налічує тисячі позицій. Однак іще не так давно в українській історіографії про нього навіть не згадували. Богу дякувати, нині в Україні цією темою займаються поважні вчені, в т. ч. й присутні на нинішній конференції. Якщо ж говорити про об’єктивність історіописання, то це питання дуже відносне й значною мірою залежить від особи й позицій автора. Дискусія з цього приводу (виступ Н. Бортняк) торкнулася філософських проблем пізнання дійсності.

Уляна Кришталович (ЦДІА України у Львові) познайомила присутніх з результатами тривалого вивчення життя й діяльності Йозефа Лізґаніґа – австрійського єзуїта, який прибув до Львова 1772 р. і протягом кількох років разом із групою фахівців займався створенням першої топографічної карти Галичини, завершеної 1780 р. Численні помилки в назвах, як і зміни території, змусили автора переробити карту. Її удосконалений варіант вийшов уже після його смерті. Крім картографії, аббат викладав низку дисциплін у Львівській академії, заснував у Львові першу астрономічну обсерваторію.

Уляна Кришталович (ЦДІА України у Львові) познайомила присутніх з результатами тривалого вивчення життя й діяльності Йозефа Лізґаніґа – австрійського єзуїта, який прибув до Львова 1772 р. і протягом кількох років разом із групою фахівців займався створенням першої топографічної карти Галичини, завершеної 1780 р. Численні помилки в назвах, як і зміни території, змусили автора переробити карту. Її удосконалений варіант вийшов уже після його смерті. Крім картографії, аббат викладав низку дисциплін у Львівській академії, заснував у Львові першу астрономічну обсерваторію.

Олена Аркуша (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича), базуючись на опублікованих нею монографіях, розповіла про різні аспекти політичної й законотворчої діяльності Галицького станового (потім Крайового) сейму в т. зв період автономії -1861-1914 рр., роль польських і українських депутатів, політичну боротьбу за рівноправність українського населення Галичини й боротьбу проти польського домінування.

Микола Литвин (Центр досліджень українсько-польських відносин ІУ ім. І. Крип’якевича) поділився міркуваннями про перехід влади від австрійської адміністрації (намісник Гуйн) до української влади ЗУНР за посередництвом маршалка В. Децикевича. Цей процес відбувся з дотриманням усіх засад юридичної легітимності, як виконання попередніх постанов цісаря й Надвірної канцелярії. Як підкреслив М. Литвин, він переглянув свої висновки (з попередніх праць) про українську революцію 1918 р. й тепер воліє уникати цього окреслення. Особлива роль у виникненні ЗУНР належить молодим військовикам (в першу чергу Д. Вітовському, Д. Паліїву іншим старшинам), які, на відміну від політиків, звикли діяти зброєю, а не словом.

Іван Хома (НУ «Львівська політехніка») виголосив цікаву доповідь про юність одного з лідерів націоналістичного руху Євгена Коновальця. На підстав вивчення архівних документів науковець стверджує, що особистість Коновальця сформувалася в першу чергу завдяки походженню (родина українського вчителя) й активній участі в громадському й культурному житті («Просвіта», «Сокіл», студентські організації). Як і багато інших, зокрема Р. Дашкевич, Євген був активним просвітянином, читав десятки лекцій у селах на різні теми, був активістом політичного життя, що зумовило його подальшу долю.

Роман Мельник (аспірант УКУ) підготував цікавий виступ про те, у що трансформувалося поняття «Галичина» в міжвоєнний період. Поляки відкинули цей термін, замінили його напівофіційним «Східна Малопольща», спеціальним для середовища істориків «Червенська земля». Натомість для українців він трансформувався у Східну Галичину й Західну Україну, а глобально в Галичину, що означало спадковість не лише від доби Австро-Угорщини, але й від попередніх руських часів. Доповідь викликала численні питання, обмін думками й дискусію. Загалом учасники високо оцінили ідею і організацію конференції, подякували бібліотеці за реалізацію цього цікавого проекту.

 

Лічильник

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterToday317
mod_vvisit_counterYesterday589
mod_vvisit_counterThis week2370
mod_vvisit_counterLast week4779
mod_vvisit_counterThis month28660
mod_vvisit_counterLast month36482
mod_vvisit_counterAll days3783683

We have: 22 guests online
Your IP: 44.210.77.106
 , 
Today: лист. 30, 2022

Партнери

Банер
Банер
Банер
Банер

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

Банер
Банер

Соцмережі

AddThis Social Bookmark Button