Сучасне інформаційне суспільство характеризується значним зростанням інформаційних послуг. Це передавання інформації через канали зв’язку або зберігання таких даних, як мова, цифрові дані, відеозображення чи інші, які забезпечуються використанням сучасних телекомунікаційних технологій і можуть бути орієнтовані як на конкретний вид, так і на певний набір послуг. Основним завданням передачі інформаційних послуг є її якість, зокрема – це достовірність переданих даних та їх збереження. Забезпечення цього можна досягти з використанням завадостійкого кодування. Починаючи з середини ХХ ст. розроблено багато видів завадостійких кодів, способів та протоколів повторного передавання, знання можливостей та характеристик яких, під час розроблення телекомунікаційного обладнання, здатне забезпечити ефективну та надійну роботу систем зв’язку у сенсі надійної та якісної доставки інформації кінцевому користувачу.

Відповідно до Указу Президента України від 13. 11.2014 р., у день проголошення в 1919 р. Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної республіки (ЗУНР) 22 січня відзначається День Соборності України.

На початку січня 1919 року Українська Народна Рада прийняла ухвалу про злуку УНР і ЗУНР в єдину державу. Директорія і Рада народних міністрів призначили урочисте святкування об’єднання на 22 січня, бо вказаний день збігався з річницею історичного ІV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостійною, незалежною державою.

24 січня 1919 р. було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України, а з 2014 р. свято отримало назву «День Соборності України».

На виставці представлено видання , в яких висвітлено взаємини УНР і ЗУНР у 1918-1920 роках, описано передумови та основні причини об’єднавчого процесу, охарактеризовано події, пов’язані з умовами укладання Акта Злуки, проаналізовано політичні, соціальні, культурні, історичні аспекти незалежності й соборності України, простежено розвиток відповідних державотворчих ідей, розглянуто шляхи розбудови соборної України за сучасних умов.

50 років, 100, 150 від дня народження Тараса Шевченка як великі дзвони, що змушували стишити ходу, замислитись над життям понівеченого тіла України, її духу, нескореного й незнищенного.

Гнаний з рідної землі, він долав океани і у своїй правді постав у вільному світі. Для мільйонів українців він став тим стержнем, який тримав їхнє українство і не давав розчинитися у чужому світі.

Сьогодні Тарас пройшов шлях довжиною у 200 літ, шлях заборон гласних і негласних, фальсифікацій його ідей і перекручень його смислів, знов приходить до нас у час, коли його вже «не заперечують і за нього вже не переслідують - його просто не помічають, можуть жити без нього» (М. Маринович)

Унаслідок стрімкого розвитку інформаційних технологій усе більше сфер суспільного життя починають застосовувати новітні інформаційні продукти. Ці технології надають інноваційні можливості, які до цього часу не використовувалися і які починають визначення як зовсім нові напрями розвитку вже існуючі напрями. Серед них такі традиційні, як автоматизація обліку та менеджменту підприємств, розрахунки прогнозів та ризиків, економіко-статистичні розрахунки, розробка рекламної та маркетингової стратегій, електронна пошта та ін.

Якщо розглядати розвиток суспільства як зміну певних, домінуючих в окремі періоди суспільно-економічних факторів, то нині головним вважається саме інформаційний фактор. При цьому стверджується, що матеріальні ресурси, капітал і праця, які є основою індустріального суспільства, втрачають свої лідируючі позиції на користь саме інформаційного фактора.