22 березня у відділі мистецької літератури відбулась презентація книжково-ілюстративної виставки «Поет скла» до 85-річчя від дня народження Андрія Бокотея (1938), українського художника скла і кераміки, педагога. Брали участь члени Львівського міського територіального центру, який працює під керівництвом Юлії Клим.

Завідувач відділу Надія Письменна ознайомила з творчістю художника. Сьогодні нашу культуру неможливо уявити без Андрія Бокотея, як і його творчість – не усвідомити, а особистість – не зрозуміти окремо від славного, давнього родоводу. Назвати майстра видатним – визначення надто делікатне: ім’я і твори його «оселилися» в багатьох куточках України й світу – вони в музеях і приватних колекціях, у галереях і антикварних салонах. У них своє велике життя, своя мистецька доля.

Напередодні Всесвітнього дня поезії, 20 березня, відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка КЗ ЛОР ЛОУНБ провів у рамках співпраці з ЛНУ імені Івана Франка наукову конференцію «Багатовекторність слов’янської поезії». У конференції брали участь працівники відділу, викладачі та студенти кафедри слов’янської філології імені Ілларіона Свєнціцького, а також магістри й студенти кафедри полоністики. У процесі проведення конференції були обговорені питання ідентичності та диференціації слов’янської поезії, дефінітивної варіабельність сучасної поезії, Україна в хорватській поезії 2022 року, трансцендентної, інтимної, утилітарної лірики з позиції багатовекторності чеської поезії, новітніх тенденцій розвитку сучасної словацької поезії, творчого тандему Дмитра Христова та Анни Багряної, міфу втраченого міста в поезії польського поета, есеїста, драматурга, Кавалера Ордену Білого Орла Збіґнєва Ґерберта (1924-1998), поезії польської поетеси та феміністки міжвоєнного періоду Зузанни Ґінчанки (справжнє ім'я Зузанна Поліна Ґінзбург [1917-1945]), особливості словенської поезії.

19 березня на екскурсію до бібліотеки прийшла група фахівців з харківської IT компанії (керівник Олександр Подольський), яка через війну перебралася до «файного міста Тернополя». Гості зацікавлено слухали розповідь про історію нашої книгозбірні, склад її фондів, висловлювали свої міркування про радянські книги й російську літературу. Іронічні коментарі викликала книга творів для дітей «Під сонцем Батьківщини» 1951 р. – яскравий приклад згубного впливу пропаганди на молоді душі радянських дітей. Водночас цю книгу можна вважати добрим прикладом поліграфії: якісне виконання, добрий папір, надійна палітурка роблять цю книгу, попри її шкідливий зміст (тут І. Сварник процитував вислів Є. Сверстюка про радянські книги), практично вічною. Відвідувачі побували в абонементі, де зібрано виключно нові україномовні книги. Тут до екскурсії долучилася група ГО «Золоті роки» на чолі з Л. Гришко. Оскільки екскурсію провадив історик, низка питань гостей стосувалася політичної і воєнної історії України. Як давнього періоду, так і доби незалежності. Пожвавлення викликала дискусія про історичний термін «жиди», в радянський час зведений до «євреїв». Також комп’ютерників цікавила думка про майбутнє як книжки й бібліотечної галузі, так і Української держави. На несподіване питання однієї з екскурсанток – який період в історії нашої держави був найпозитивнішим – історик відповів, що, мабуть, доба Хмельниччини й епоха Мазепи. Тоді українці відновили власну державність, захищали її збройно і творили високу культуру, розвивали освіту, музику, малярство, писали козацькі літописи (один з них зберігається у Харківській бібліотеці ім. Короленка) й будували шедеври козацького бароко. Жваве обговорення викликало також питання про відмінність національного характеру українців і московитів.

До Всесвітнього дня поезії відділ літератури іноземними мовами імені Омеляна Масляка запрошує усіх зацікавлених на розгорнуті книжкові експозиції «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» та «Корифеї слов’янської поезії», де читачеві пропонуються фондові поетичні видання художньої літератури відомих слов’янських авторів мовами світу. На виставці представлена сучасна та класична слов’янська поезія, зокрема рідкісні видання поезії 19 сторіччя львівських філій видавництва Колленбаха (колишня вул. Театральна, 10), яку відкрили свого часу у Львові Губринович і Шмідт, а також поетичні твори книгарні Антона Піллера – представника друкарської династії з Відня, першого видавця львівського часопису «Gazette de Leopol», що виходила у Львові французькою мовою. Після смерті друкаря сини продовжили родинну книжкову справу: Петер успадкував друкарню, а Франц відкрив книжкову крамницю на вул. Театральній 11. Серед рідкісних видань минулих сторіч у фонді книгозбірні зберігаються видання поезії польської друкарні Йосифа Унгра та інші, а також фоліант А. Міцкевича «Дзяди» («Діди») і мініатюрне видання поезій Стефана Гарчинського.