26 червня у відділі україніки відбулася презентація книги С. Максимчука «Ремель. Урок історії», яка відкриває ще одну «білу пляму» в історії України, зокрема роль гітлерівської Німеччини у розпалюванні українсько-польської ворожнечі на Волині часів Другої світової війни.

17 березня 1943 року гітлерівці та польська шуцман-поліція дощенту спалили село Ремель теперішнього Рівненського району Рівненської області. Про трагедію Ремеля та ще багатьох українських сіл та містечок говорять мало, цей факт про неї пишуть у підручниках з історії, як і про звірства гітлерівців та їхніх поплічників в інших українських селах під час Другої світової війни. Радянська історіографія замовчувала такі злочини. Світ більше знає про трагедію білоруського села Хатинь, польської Гути-Пєняцької, іспанської.

Книга вийшла, щоб привернути увагу світу до питання жертв українців у Другій світовій війні та роль національно-визвольного руху УПА, який боровся проти трьох окупантів: німців, радянських «визволителів» та польських шовіністів.

Предметніше, цікавіше, докладніще про Реміні розповіли історик Ярослав Сватко, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Роман Горак, очевидець, трагедії с. Ремель, котрий вижив у цій трагедії і зібрав спогади про неї для книги, народний артист України Святослав Максимчук, який виступив ініціатором книги.

Упорядник книги Роман Горак з гіркотою відзначив пасивність, байдужість української влади зі збереження своєї історії та подякував усім небайдужим, що спричинилися до написання та видання книги у такій добротній, ошатній оправі.

Про працю над книгою, зокрема збирання спогадів, зустрічі, інтерв’ю з уцілілими, яких разом з ним залишилося лише п’ятеро, поділився її автор Святослав Максимчук. Свою розповідь почав словами: «Мав би я тут лежати», а продовжив важкими спогадами про криваву масакру в маленькому українському селі, вчинену польською шуцман-поліцією при потуранні німецького режиму, які навіки врізалися у пам’ять семирічному хлопчині і який, за Божим провидінням, вийшов із неї живим і доніс про неї гірку правду наступним поколінням.

До розповіді про події на Волині часів Другої світової війни долучився Ярослав Сватко, який зізнався, що ті події зачепили і його родину. Він дав високу оцінку книзі, назвавши її унікальним, особливо цінним виданням у збереженні української історії, української національної пам’яті.

Спогади автора та редактора книги, що презентувалася, спонукали доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Мар’яни Челецької до спонтанного створення вірша, який вона зачитала на презентації у залі.

Святослав Максимчук прочитав вірш «Аплодуйте акторам», присвячений йому українським поетом-шістдесятником, членом Спілки письменників України Робертом Третьяковим.