10 січня у відділі мистецької літератури відбувся музичний вечір «Гармонія таланту» до 75-річчя від дня народження Ігоря Кушплера (1949-2012), українського оперного співака, педагога. Розпочала зустріч завідувач відділу Надія Письменна, вона представила книжково-ілюстративну виставку та ознайомила з творчістю співака.

8 січня у великій читальній залі точилася розмова про внесок академіка Івана Крип’якевича в дослідження історії нашого міста. Кожному екскурсоводові відома книга вченого «Історичні проходи по Львові», нещодавно видана вже втретє завдяки невтомному Богданові Якимовичу. Однак не кожен знає, що вивчати минуле Львова Крип’якевич почав іще студентом. 1905, коли йому було 19 років, він видрукував розвідку «Матеріяли до історії торговлі Львова» в поважному виданні «Записки НТШ». Дослідження базувалося на вивченні архівних матеріалів, зокрема купецьких книжок Шольца і Боїма. 1907 року в тих же «Записках» вийшло солідне дослідження «Львівська Русь у першій пол. ХVІ в.». Як додаток до неї молодий історик підготував до друку кількасот документів, скопійованих в архіві магістрату. Документи тоді видати не вдалося. Їх опублікував Інститут археографії щойно 1994 р. Ця книга висвітлює майже цілком невідому сторінку нашої історії – життя українців Львова до заснування Успенського братства. Історика цікавив не лише Львів, у якому русинів було не так багато, але й навколишні т. зв. львівські села.

3 січня у відділі мистецької літератури відбувся майстер-клас по виготовленню новорічних прикрас за участю соціальної групи Львівського міського територіального центру під керівництвом Юлії Клим.

Україна вже другий рік поспіль відзначає новорічні свята в умовах повномасштабної війни. Незважаючи на складний час, кожен намагається дотримуватися українських традицій. Цікавою є історія та символіка різдвяних свят. Головний атрибут українського святкування Різдва – восьмикутна зірка, яка символізує народження. Це символ Бога, символ Сонця, символ Світла. Він є фактично в кожному виді народного мистецтва з давніх-давен – у писанках, вишивці, різьбленні, витинанці. В українському народному мистецтві прослідковується саме парна система символіки 8 – 4 (хрест теж має 4 напрямки).

3 січня в бібліотеці відбулася дуже-дуже цікава зустріч з відомим філософом, релігієзнавцем, педагогом, віце-ректором УКУ Мирославом МАРИНОВИЧЕМ. Колишній правозахисник детально розповів про свій шлях у дисидентський рух. Як згадує, в родині панував національний дух, опозиційність до всього радянського. Дідусь по мамі був священником, отож молитва лунала за столом, але мама не нав’язувала Миронові своїх переконань, усе відбувалося само по собі. Після закінчення школи в Дрогобичі юнак вступив до Львівської політехніки (ф-т електрофізики), і мав проблеми з КГБ – на нього доніс сусід з гуртожитку. За відмову співпраці з органами студент Маринович був покараний відлученням від військової підготовки. Тому до війська його взяли рядовим. Але рік він устиг попрацювати в Івано-Франківську на заводі «Позитрон». Після армії переїхав до Києва (1974), працював у журналі «Початкова школа», у видавництві «Техніка». В цей час потоваришував з Миколою Матусевичем та іншими національно активними юнаками й дівчатами, активно включився у дисидентський рух. Мирослава вразила київська атмосфера вільного вияву свого українства – вишиванки, сардаки, українські пісні, походи до Шевченка. На той час молодь несла квіти в день перепоховання Шевченка в Україні, а не під час «офіційних» урочистостей. Мирослав, разом із Матусевичем, став одним із співзасновників Української Гельсінської групи. За правозахисну діяльність («антирадянська агітація і пропаганда») був заарештований і потрапив у табори. В них сиділи як дисиденти, так і вчорашні упівці. До романтичної молоді вони ставилися поблажливо-іронічно й переконували, що з Москвою все одно доведеться воювати. Пан Мирослав цікаво розповів про обставини створення свого першого літературно-філософського твору «Євангеліє від Юродивого» - як відповіді на різку антиросійську поезію Олеся Шевченка. Саме від цього есею беруть початок усі інші його твори.