Відділ україніки провів творчу зустріч на тему «Українська музика і пісня як проект молодої нації».

Концептуальні погляди на стан української музичної культури висловив директор оркестру Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика Михайло Сосновський.

Слово на заході мали завідувач відділу україніки Євген Салевич, музикознавець Юлія Йосипенко, співак Юрій Іванишин, співачка Наталія Попілевич.

Висловлено думки про потребу співпраці відділу україніки з молодими талановитими українцями в організації пропаганди явищ та імен української музичної культури.

Учасниками заходу, окрім названих промовців, були провідні бібліотекарі Мар’яна Москва, Надія Бала, Галина Москович.

3 жовтня в бібліотеці відбулося відкриття виставки документальних світлин польського фотографа Адама Касперкевича «LIBRICID» (КНИГОВБИВСТВО). Кількадесят репортерських знімків дуже виразно ілюструють трагічну ситуацічю українських бібліотек у зоні бойових дій та на визволених від окупантів територіях Київщини, Харківщини, Херсонщини.

Адам Касперкевич – фотограф-аматор. Його основний фах – юрист. Тому знищення книжкових фондів він назвав лібріцидом, за аналогією з геноцидом. За словами пана Адама, музеї, театри, філармонії, бібліотеки під час війни є такими самими стратегічними об’єктами, як і казарми, склади зброї, аеродроми й мости. Адже вони слугують стратегії виживання держави й державницької ідеї. Саме тому москалі прагнуть не просто захопити територію України, а знищити всі матеріальні прояви української культури. Поляки дуже добре розуміють українців, адже їм теж довелося боротися за свою державність і незалежність проти різних окупантів, в тому числі й російських і радянських. І дбати про збереження культурних цінностей.

«Пролетіла стрілецька пісня через усі перепони –

страху, голоду, репресій, депортацій, навіть зруйнування

стрілецьких могил – і в неушкодженому вигляді передалася

нам як пам’ять і стимул до нової боротьби за національне відродження…»

Роман ІВАНИЧУК

3 жовтня у відділі мистецької літератури відбулась музична година на тему «Повсякденне життя: на фронті та в тилу» до Міжнародного дня музики. У ній взяли участь студенти Львівського поліграфічного фахового коледжу УАД і їх керівник, викладач історії Олексій Мировський. Завідувач відділу Надія Письменна представила книжково-ілюстративну виставку «Пісенна творчість УСС». Було зосереджено увагу на таких виданнях:

Антологія стрілецької творчости [Ноти; Образотворчий матеріал; Текст]. – Червоноград: ЮЕКС, 2021. – 120 с., іл.

1356 року Львів отримав королівський привілей на маґдебурзьке право. Однак це право побутувало в місті й раніше. Адже війт Львова Бертольд Штехер мав привілей князя Лева на млин Сільський Кут, фільварок у Малих Винниках та ін. Онуки Бертольда підтвердили це в 1352 році. А ще за 50 років бурмистром Львова був Петро Штехер.

Невідомо, якими привілеями наділили місто руські князі – давні документи згоріли 1340, 1349 і 1371 рр. Руським правом, натомість, тривалий час продовжувало послуговуватись сільське населення нашого краю. Цікавим свідченням цього є архівний фонд сільського уряду села Одрехової.

Маґдебургія визначала спосіб управління містом – ним керував війт. Судочинством займалася лава з 6 осіб, членів міського патриціату – купців і цехмістрів. Згодом, за 100 років, виник іще один орган самоврядування – рада (також 6 осіб) на чолі з бурмистром. А війт надалі очолював судочинство.