8 квітня у великій читальній залі відбулася розмова про гербові зображення у Львові. Вони прикрашають ратушу, церкви, костели, житлові будинки й розповідають цікаві деталі про політичні події, відомих і маловідомих львів’ян.

Класифікуючи герби (нім. die Erbe означає спадок), Іван Сварник наголосив, що здавна в місті побутувала різна державна символіка. Найдавнішими можна вважати герб Молдови (П’ятницька церква) Московії (Руська церква), Речі Посполитої з 2 гербів (Бернардинський монастир), Венеції (дім Массарі на Ринку). За останні 30 років з’явилося чимало зображень Тризуба – на пам’ятниках, установах, таблицях. Однак мало хто знає, що збереглися й зображення Тризуба з 30-х років ХХ ст. Вони прикрашають, як капітелі, внутрішній коридор кол. Духовної семінарії по вул. Коперника. Нині це географічний ф-т університету. На сучасних пам’ятниках і таблицях є герби ЗУНР. Герби СРСР і УРСР, яких свого часу було досить багато, старанно усунули протягом років незалежності. Пильні громадяни вишукували навіть 5-кутні зірки, як декоративний елемент будівель. Польські орли фрагментарно збереглися на кам’яницях, монументах, надгробках на Личакові і Янові. Австрійський орел на численних установах не зберігся, так само, як і свастика 1941-1944 рр. Річ Посполита представленна гербами на Аристократичному касині (вул. Листопадового чину, 6), на пам’ятнику Міцкевича.

5 квітня у відділі мистецької літератури відбулася творча зустріч з Петром Дзиндрою, видатним митцем, який працює в галузі монументально-меморіальної скульптури, присвячена 80-річчю з дня його народження. Завідувачка відділу Надія Письменна представила ювіляра, рзповіла про найголовніші його роботи, бо повністю представити значущий творчий доробок митця досить складно. Відвідувачі змогли ознайомитися з книжками, з матеріалами газет та журналів, в яких розглядається мистецьке надбання Петра Дзиндри. Користувачі мали можливість оглянути документальний фільм про ювіляра.

Учора , 3 квітня 2024 року, у відділі наукової інформації та бібліографії ЛОУНБ відбувся День бібліографії «Бібліотека – світ нових можливостей». Були присутні студенти 2 курсу факультету культури і мистецтв, кафедри бібліотекознавства і бібліографії, спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» ЛНУ ім. Івана Франка (викладач - Цвіркун Ірина Олександрівна). На заході були висвітлені такі питання:

- Усі шляхи ведуть у відділ наукової інформації та бібліографії ( структура, засади, основні інформаційно-бібліографічні послуги відділу)
(І.Зінченко);

- Твій отчий край - історія і сучасність. Краєзнавство - наш пріоритет;

- Зведений краєзнавчий каталог (структура, наповнення, майстер-клас з пошуку інформаційних джерел);

1 квітня Іван СВАРНИК поділився з екскурсоводами власними спогадами про видатного історика й мислителя сучасності Ярослава Дашкевича. З ним він зустрівся в Історичному архіві 1975 року, прийшовши працювати молодшим науковим. Дашкевич у той момент опрацьовував експозиційні плани кабінетів допоміжних історичних дисциплін. Однак працював не дуже довго – 1980 був звільнений за «порушення трудової дисципліни». Це було не перше звільнення з наукової установи: Дашкевича звільняли з Львівської бібліотеки АН УРСР (1949, далі арешт, тюрми, табори), з Інституту суспільних наук (1966), Музею етнографії (1972), Історичного архіву (1973), знову з Історичного архіву (1980). Безробітним він у радянську епоху був більше, ніж працював.