Організація української нації «Держава», Українське національне середовище та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Концепція Самостійної України Петра Федуна: ідеологія та пропаганда ОУН».

Вступне слово про теоретика українського націоналізму, практика втілення ідей українського націоналізму, головного пропагандиста ОУН і УПА Петра Федуна на псевдо «Полтава» подав завідувач відділу україніки ЛОУНБ Євген Салевич. Він назвав такі його знакові вершини сходження на шляху боротьби за долю нації, які обрамлює коротке в часі, але яскраве як подвиг життя і героїчне завершення:

Крайовий провідник Юнацтва ОУН на західноукраїнських землях 1942 – 1943, комендант школи кадрів Юнацтва ОУН у Карпатах 1942, начальник політвиховного відділу Крайового військового штабу УПА 1946 – 1949, керівник Головного осередку пропаганди при Проводі ОУН, керівник Бюро інформації УГВР 1946 – 1951, заступник голови Генерального секретаріату Української головної визвольної ради.

28 лютого у відділі мистецької літератури відбулась мандрівна подорож «Феномен Казимира Малевича» до 145-річчя від дня народження українського художника польського походження (1879-1935). Завідувач відділу Надія Письменна ознайомила користувачів з творчістю видатного митця та представила книжково-ілюстративну виставку.

Визначний внесок у розвиток культури світової цивілізації, а саме у сегменті образотворчого мистецтва, зроблено майстром пластичного мистецтва Казимиром Малевичем, з яким пов’язані карколомні зміни у світовідображенні. Саме він зумів вперше розділити оточуючий світ засобами стереометричних зображень і цим відкрити можливість нового світосприйняття – перспективу відійти від площинного, зафіксованого часом нерухомого. Казимир Малевич – відомий художник і теоретик живопису, по праву і за походженням – художник української землі, приналежністю до якої він пишався, і саме від неї взяв увесь свій талант і самобутність. Один із лідерів авангардистської течії початку XX століття, засновник і гуру супрематизму, він був співзвучний часу, своїми роботами кидаючи виклик старому, пропонуючи нове, комбінуючи сміливу яскравість контрастних фарб і просту геометрію форм свого «абстрактного» бачення навколишнього світу. Феномен Казимира Малевича у тому, що його інтуїтивні мистецькі пошуки та теоретичні узагальнення стали тим всепланетарним пророцтвом, яке визначає інтелектуальні творчі здобутки й наукові відкриття XXI століття.

25 лютого 2024 року коло українських організацій – Організація української нації «Держава», Українське національне середовище, Союз українок України, Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги, Українське лікарське товариство у Львові, Громадська рада «Святий Юр», Наукове товариство імені Шевченка, громадська організація «Міждисциплінарні філософські студії «Ентазис», Клуб успішних жінок «Жінки України» та відділ україніки ЛОУНБ провели круглий стіл «Українка в історії нації», присвячений третій річниці від дня заснування свята української жінки – Дня українки.

Не кожен львів’янин знає, чому турки 1672 р. обстрілювали Львів. Хоча кожен може побачити турецьке ядро на ланцюгові, закріплене на стіні Катедри з боку ратуші.

Турки, разом із татарами, молдаванами, волохами й трансільванцями, були союзниками гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. А похід проти Галичини відбувся після кількох історичних подій: 1667 р. Річ Посполита й Московія підписали Андрусівське перемир’я, яке започаткувало розкол України на польську – Правобережну, й московську – Лівобережну частини. Петро Дорошенко, який став гетьманом 1665, точніше 1666 р., намагався відновити єдність України. Спочатку він уклав союз з Кримом, успішно боровся з поляками, підтримав антимосковське повстання на Лівобережжі. Після того, як власні козаки замордували лівобережного гетьмана Брюховецького, Дорошенкові вдалося об’єднати під своєю булавою обидві України. Але на дуже короткий час. Запорожці Сірка вдарили на Крим, тому союзники Дорошенка татари мусили повертатися до себе, боронити свої міста і села. А Дорошенко відступив з Лівобережжя. Далі він вирішив укласти союз із Портою і домігся від султана дуже суттєвих поступок для козаків. Та головне – Порта дала потужне військо.