Відділ україніки провів круглий стіл пам’яті подвижника української культури, відомого художника, вітражиста Валерія Шаленка з представленням нещодавно виданого альбому його малярських робіт « Шевченко. Франко: художні візії життя і творчости».

Вступне слово на круглому столі виголосив завідувач відділу україніки Євген Салевич. Він назвав захід пошануванням світлої пам’яті Валерія Шаленка і водночас пошануванням сильної творчої діяльної української жінки Тетяни Шаленко, яка при підтримці друзів довершує незакінчені вітражі, формує мистецьку спадщину свого чоловіка, видає книгу його малярських робіт, присвячених знаковим постатям національної культури Тарасові Шевченку та Іванові Франку. Промовець змалював образ української традиційної духовної сім’ї, яка несе українську національну ідею, українську ідентичність, творить свій український рід, яка береже українську традицію,у якій створив нас Бог, і подав знакові висловлювання зі статті ідеолога українського націоналізму Юрія Липи «Українська жінка».

Історик Іван Сварник тепло згадав про мистця, який в останні роки життя був активним учасником багатьох круглих столів, презентацій та семінарів у бібліотеці, був співтворцем тієї творчої атмосфери, яка панувала на наших заходах. З художником, часто з подружжям Шаленків, доводилося зустрічатися на Личаківській. Валерій, як правило, усміхався, трохи схиливши набік голову, цікавився, як справи, як самопочуття, що нового в бібліотеці. Він був зичливим і привітним. Випромінював якесь внутрішнє тепло, що зігрівало й співрозмовника.

Упорядник видання і автор передмови, доктор філологічних наук Тарас Пастух говорив про життя і творчість Валерія Шаленка у контексті геніїв української нації Шевченка та Франка. Художник досить рано відчув поклик до творення та інтуїтивно розпізнав того, хто є наріжним каменем українського світу і хто може допомогти йому відбутися як творчій особистості. Згодом він прийшов до циклів малярських робіт «Навколо Тараса» і «Франко очима сучасників». Валерій Шаленко творчо використав виражальні засоби та естетику наївного мистецтва, творячи прийомами класичної малярської техніки народну картину тих діячів, які є виразниками народного духу. Попри те, у рисунках,живописі та вітражах мистця помітні виразні модерні пошуки в кольорі, лінії та пластиці.

Дружина художника Тетяна Шаленко висловила відчуття втрати рідної людини і творчої особистості та відчуття присутності великої спадщини до кінця не зібраної і належно не поцінованої. Наразі видано альбом малярських робіт Валерія Шаленка «Шевченко.Франко: художні візії життя і творчости». Готується до видання мистецтво вітражу великого Майстра. Так надалі продовжується життя творця картин і вітражів.

Письменник і видавець Василь Ґабор висловив подивування, як така проста і скромна людина могла мати такі великі мистецькі набутки.

Архітекторка Марія Онишко наголосила, що за кожним великим чоловіком завжди стоїть велика жінка. А Валерія Шаленка знають як корифея віражного мистецтва.

Художник Ігор Колісник висловив думку про мистця, як про скромну і фанатичну творчу особистість, тверду у своїх переконаннях.

Художник-монументаліст, іконописець Наталя Білоус подала яскравий образ видатного вітражиста, живописця, рисувальника і як Учителя, де кожна літера у слові – велика. Як Учитель він говорив зі своїми учнями про мистецтво, історію мистецтва, кольорознавство, філософію, політику, національну культуру й традиції, ділився своїми мистецькими відкриттями. Вона висловила вдячність Богові за те, що мала честь працювати з великим Майстром над спільним проектом вітражу «Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця». Він допоміг мені виспівати першу вітражну пісню, а я, закінчивши його незавершений вітраж,– доспівала його останню пісню – поетично висловилася Наталя Білоус.

Скульптор Василь Гурмак говорив про частинку душі, яку залишив нам мистець як художник і як педагог. Маючи таких творців, ми незнищенні. Світла сонячна людина – поетичним рядком сказав про мистця вчений, дослідник давньої української літератури Павло Салевич.

Мовчазність у погляді художника помітила Ольга Баглай – мистець завжди був у пошуку думки, образу вітражів Храму.

Якщо мистець досягає певного рівня творення, він стає вільним навіть у тоталітарному радянському суспільстві – говорив оперний співак і культурний діяч Роман Ковальчук і заспівав пісню про наші життя і наші долі «Два кольори».

Архітектор Ігор Кузьмак, проектант реконструкції храму пресвятої Богородиці Володарки України висловив подивування вітражами , які створив для Храму Валерій Шаленко. Така знакова людина і творить ідентичність міста, а наша вічна пам'ять продовжує справу його життя і творення.

Дизайнер презентованого видання Андрій Кісь говорив про присутність Валерія Шаленка у його особистому житті ,в житті мистецького середовища і міста, а відомий архітектор Микола Обідняк – про потребу збереження культурної спадщини віражного мистецтва великого Майстра.

Світлини відомого художника Ігоря Колісника